сьогодні
23
квітня 2024
КАНОНІЧНІ ПРАВИЛА І ПОВЧАННЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ХРАМ І БОГОСЛУЖІННЯ
7 лютого 2014
Dubnosobor

ВИПУСК  №І

СВЯТО-ІЛЛІНСЬКИЙ СОБОР М.ДУБНО

 

КАНОНІЧНІ ПРАВИЛА І ПОВЧАННЯ СВЯТИХ ОТЦІВ ПРО ХРАМ І БОГОСЛУЖІННЯ

 

 Настали ті часи, коли ми можемо вільно ходити до храму Божого. Минув той час коли боялися ходити на служби, хрестити дітей, приймати церковний шлюб, тощо. Та нажаль людей у храмі все одно не так багато, старе покоління яке боролося за святиню за віру, помалу вимирає, а сучасна молодь не бачить зацікавленості у храмі Божому взагалі. Та знову ж таки люди які ходять час від часу до церкви, мало розуміють, якщо ти християнин  то на тобі лежить відповідальність, зокрема регулярне відвідування богослужінь . Саме про це хочеться сказати декілька слів. Бо часто буває так що люди відвідують Божественну Літургію, а Вечірню службу пропускають, мов би щось не потрібне. Та саме вечірнє богослужіння є підготовчою службою до Літургії, хто не вислухавши вечірнього богослужіння не має права приступати до Святого Причастя. Як Старий Завіт Святого Письма, є підготовкою до Нового Завіту, тобто пришестя в світ Спасителя, так і вечірня служба підготовляє людські душі до Літургії, Безкровної Жертви Христа. Святі отці вчили: «в якій кількості люди присутні на вечірніх богослужіннях, в такій кількості вони і увійдуть в Царство Небесне»; таке повчання заставляє задуматися та зробити висновки.

Православний храм — це місце особливої присутності Бога на землі. Поводитися в храмі потрібно благоговійно, так, щоб не образити величі святині,  і особливо відвідувати богослужіння, як вечірні так і ранні, і Літургію. Якщо ми себе рахуємо православними християнами, ми повинні регулярно відвідувати храм, і перебувати на богослужіннях. Коли входимо в храм потрібно за дверима лишати все житейське і мирське, та вповні віддати себе богослужінню, вслуховуючись у кожне слово служби Богу. І обов`язково залишатися в храмі, поки не закінчиться богослужіння.

Звернімося до канонічних правил Святої Православної Церкви, та Святих Апостолів.

Про те, що віруючі люди повинні регулярно відвідувати богослужіння включно вечірні.

«Якщо хтось – єпископ, чи пресвітер чи диякон, чи хто-небуть зарахований до кліру, чи мирянин, не маючи ніякої поважної причини або перешкоди, через які надовго був усунений від своєї церкви, але перебуваючи в місті, три неділі підряд протягом трьох тижнів, не прийде на молитовні церковні зібрання, то клірик нехай буде виключений з кліру, а мирянин нехай буде позбавлений церковного спілкування (відлучений від св. Причастя). (80 правило 6 Вселенського Собору).

Ось так пояснює причину такого покарання святий Вісаріон: «…з цього ми бачимо одне з двох – або те що такий не прикладає ніяких зусиль для виконання Божественних повелінь про молитву до Бога з піснеспівами, або він не є вірним, бо чому ж він протягом двадцяти днів не захотів бути у церкві з християнами, і мати спілкування з вірним народом Божим» (толкування Вісаріона на 80 правило 6-го Вселенського Собору).

«В неділю чи у свято не працюй, але приходь до храму намолитву як вечірню так і ранню, як подобає християнам, якщо хтось працює у неділю чи свято, хай буде відлучений від християн» (сторінка 162, Номоканону при Великому Требнику).

Віруючі християни, які присутні на богослужінні повинні залишатися в храмі до закінчення богослужіння коли священник виголосить відпуст служби.

« Всіх вірних, що до церкви ходять, та слухають Писання, але на молитві та на Святому Причасті до кінця не бувають, як таких, котрі призводять до церковних безчинств, належить відлучати від церковного спілкування » (9-те правило Святих Апостолів).

Також у храмі Божому кожен мусить мати своє місце, миряни повинні молитися в середині храму (святилище), а церковний клір – священики у вівтарі (святе є святим). За старим благочестивим звичаєм в храмі чоловіки стоять по праву сторону вівтаря а жінки по ліву, також особливу увагу ми повинні звернути на те щоб місце від тетраподу (стола з іконами на серед храму), до солеї (місце де починається вівтар) було вільним, і заборонено там стояти мирянам під час богослужіння, бо це місце призначене для священнослужителів. Ступати на це місце миряни мають право лише тоді, коли йдуть до сповіді, причастя, до хреста в кінці служби, та до спускної ікони.

Мирянам які не мають посади церковного старости, або церковних сторожів, і тим більше якщо вони не відносяться до церковного кліру, заборонено входити у вівтар, де священники звершують службу.

« Нікому з усіх що належать до ряду мирян, нехай не буде дозволено входити в середину священного вівтаря. Але за якимось найдавнішим правилом, зовсім не забороняється владі та достоїнству царському, і коли захочуть принести дари Творцю» (69 правило 6-го Вселенського Собору).

« Не подобає жінці входити у вівтар» (44 правило Помісного Лаодикійського Собору).

Перший храм був побудований ще у старому Завіті, за самим велінням Божим, і називався Скинія. Тому не зайво було сказано вище, що храм є особливою присутністю Бога на землі, тим більше під час Божественної Літургії приноситься Безкровна Жертва, істине Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа. Отож у храмі Божому православному, присутній сам Спаситель, і вести у храмі себе потрібно належним чином.

Приходити до служби треба завчасно, за 5–10 хвилин. Увійшовши, перехреститися і зробити поясний уклін. Перед входом чоловіки знімають головні убори. Жінки входять у храм із покритою головою і одягнені відповідно до своєї статі. Одяг повинен бути пристойним і охайним. У храмі не можна говорити голосно, взагалі розмови у храмі потрібно обмежити. Преподобний Амвросій Оптинський повчає: “Тим, хто розмовляє у храмі, посилаються скорботи”.

Без потреби не слід ходити по храму. Ставити свічки і прикладатися до ікон потрібно так, щоб не заважати тим, хто молиться, а краще всього це зробити до початку богослужіння. Прийшовши до храму з дітьми, не можна дозволяти їм бігати, пустувати та сміятися. Із дитиною, котра плаче, краще на якийсь час вийти з храму, поки вона не заспокоїться. Сидіти у храмі дозволяється лише у разі хвороби або сильного стомлення. Не можна сидіти, закинувши ногу на ногу. Категорично забороняється ходити і розмовляти під час читання Євангелія, співу “Херувимської пісні” і Євхаристичного канону на Літургії (від Символу віри до “Отче наш”).

Робити зауваження ближньому, який порушив правила поведінки, потрібно неголосно і дуже делікатно, з ласкою і любов`ю.  Якщо ми відчуваємо, що без роздратування не зможемо зробити зауваження, краще взагалі утриматися від нього, натомість про себе помолитися про напоумлення ближнього, та про заспокоєння самого себе. Звичайно, потрібно залишатися у церкві до закінчення богослужіння. Йти завчасно можна лише через нездужання або у разі крайньої необхідності, але не під час читання Євангелія та звершення Євхаристії.

Шукайте, сказав Спаситель, перш за все Царства Божого і правди його. І це все прикладуться вам (Мт. 6,33). Виконайте перш заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а про житейське на цей день відкладіть піклування: цей день не ваш, а Божий, – Богу його і віддайте. Бог знає ваші потреби, ваші земні справи і турботи, і повірте: Він благословить вас за виконання Його заповіді добрим успіхом у справах ваших.

У «Пролозі» (9 липня) є така розповідь: були два сусіди – обидва кравці; в одного було багато дітей, та батько і мати – старі, і він без потреби годував все сімейство ремеслом своїм, причому неодмінно кожен день і до церкви ходив . Сусід був вправнішим його в роботі і працював невтомно, навіть у недільні дні, а до церкви зовсім не ходив. Проте ж і одного себе не міг прогодувати.  І ось позаздрив цей останній першому, і одного разу каже йому з досадою: «І звідки це в тебе все береться? Я працюю більше тебе, а живу як жебрак … »Той відповідав йому:« Я ходжу кожен день до церкви і щоразу знаходжу на дорозі по золотому. Ось потроху я і розбагатів. Хочеш-я буду заходити за тобою, і що знайдемо – будемо ділити навпіл?» Сусід охоче погодився і почав ходити з ним до церкви.  І Бог благословив його за це, і він скоро розбагатів. Тоді промовляє до нього добрий сусід: «Чи бачиш, брате, як корисно ходити в церкви Божої? Але повір мені: ніколи ніякого золота я не знаходив на дорозі, а ходив у храм Божий просто тому, що сам Бог обіцяв: шукайте найперше Царства Небесного, а все інше вам додасться. Сам бачиш,-я не збрехав: і тобі Бог доклав за твоє старання і ходіння до храму Божого ».

Кожна людина яка вважає себе православним християнином, повинна дотримуватися цих правил, які не є просто придумані, а вироблені досвідом Церкви Христової. Пам`ятаймо про те що храм є дім Божий, в якому присутня Його Благодать, і віддаваймо йому належну шану, як Божому і Святому. Обов`язково відвідуймо богослужіння, на яких звучать слова Божі, і возносьмо молитву Всевишньому, щоб стати гідними звання християн у очах Божих, і дати добру відповідь на Страшному Судді Божому.