Серед великої кількості назв які мало Євхаристійне богослужіння перших часів християнства найбільш часто зустрічається назва Євхаристія. У перекладі Сімдесяти цією назвою в старозавітній церкві знаменувався вираз подяки; наприклад, Юдиф 8, 25; 2 Мак. 12,31. У Новому Завіті це слово часто застосовується в значенні благословення (Мф. 14, 19; Мк. 6, 41; Ін. 6, 11; Лк. 24, 30). В розповіді про Тайну Вечерю це слово вжито в сенсі саме літургійному. В усякому разі, письменники раннього християнства дуже рано й охоче користуються цим словом. Поряд з ним, на Сході так само дуже часто користувалися терміном «анафора»,приношення [20, c. 17].
Літургія, за своїм суттєвим складом одна, різні ж назви вона отримала від осіб, які виклали письмово той самий порядок, той чин, за яким вона тепер у нас звершується. У православних звершується три чини Літургії, а саме: Літургія Василія Великого, Іоана Золотоустого та Літургія Ранішосвячених Дарів.
Літургія Василія великого звершується лише десять разів на рік: напередодні або ж в самі свята Різдва Христового і Хрещення Господнього, в день пам’яті святителя Василія Великого, у всі недільні дні Великого посту, крім Вербної неділі, в четвер і суботу на Страсному тижні. В інші дні року за звичаєм звершується літургія святого Іоана Золотоустого, за виключенням середи і п’ятниці сирного тижня і Страсної п’ятниці, коли, за Уставом Православної Церкви, Літургія не відправляється, а також тих днів, коли звершується Великопосна Літургія.
Літургія Ранішосвячених Дарів є особливою, не-євхаристичною літургією, яку звершують в Православній Церкві тільки в період Великого посту. У вітчизняній традиції ця літургія приписується святому Григорію Двоєслову, папі Римському, однак така атрибуція зустрічається лише з XVI століття. У більш ранніх літургійних рукописах літургія Ранішосвячених Дарів або не має ніякої атрибуції, або приписується одному із древніх візантійських святих – Василію Великому, Єпіфанію Кіпрському, Герману Константинопольському. У сучасній грецькій практиці атрибуція літургії Ранішосвячених Дарів Григорію Двоєслову не приписується, і в Євхологіях її текст друкується без згадки його імені.
Літургія Ранішосвячених Дарів звершується по середах і п’ятницях Великого посту, а на п’ятій неділі посту – і в четвер (коли на «Маріїному стоянні» читається Великий покаянний канон прп. Андрія Критського) і в понеділок, вівторок та середу Страсного тижня, храмове або Полієлейне свято (якщо трапиться на тижні, окрім суботи та Неділі). Але, в силу різних обставин, вона може служитися і в інші дні Святої Чотиридесятниці, за винятком тих днів, коли за уставом належить служити повну Літургію[17, c. 7 – 8].
Звершення даної Літургії в інших випадках, наприклад, заради поховання або поминання покійних, буде неприпустимим і невиправданим порушенням Уставу, оскільки за сучасною практикою на Літургії Ранішосвячених Дарів немає самих важливих і дієвих поминань: в кінці анафори (Євхаристійного канону) і з вийманням частинок в пам’ять спочичих і обмиванням їх в Крові Христовій. Саме тому, що Літургія Ранішосвячених Дарів не може бути заупокійною, в її чинопослідуванні не передбачається проголошення заупокійної єктенії і приєднання будь-яких заупокійних співів (за винятком стихири на вечірні на «Господи, взиваю…» в п’ятниці 2-го, 3-го і 4-готижнів, оскільки в суботи цих седмиць відбувається поминання спочилих.
Літургія Ранішосвячених Дарів – це богослужіння, за яким таїнство перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Господа не відбувається, але віруючі причащаються святих Дарів раніш освячених на літургії святителя Василія Великого або святителя Іоана Золотоустого.
Літургія Ранішoсвячених Дарів має такі особливості: в ній немає Проскомидії; Літургії передують 3-ій, 6-ий, 9-ий часи з послідуванням Зображальних. Симеон Солунський говорячи про послідування Зображальних, зазначає, що воно має «тип», чин подібний до священної літургії. До цього слід додати, що Зображальні і за значенням своїм доволі близькими є до Божественної Літургії, сповна виправдовують свою назву – «пролітургія», тобто служба, яка звершується перед Літургією, або замість неї [16, c. 270]. Після відпусту Зображальних розпочинається Вечірня, яка замінює початкову частину Літургії оголошених ( остання її частина є і в Ранішосвяченій літургії); На Літургії вірних немає молитов і піснеспівів, що відносяться до приготування і перетворення Святих Дарів.