Після кончини першого християнського благовірного імператора Костянтина Великого імператорський престол посів його син Констанцій, який ухилився в єресь Арія, який заперечував єдиносутність Сина Божого з Отцем. Задля утвердження святого Православ’я Господь явив у Єрусалимі дивне знамення. У дні Святої П’ятидесятниці, 7 травня/20 травня 351 року, о третій годині ранку на небі з’явилося зображення равноконечного Хреста Господнього, котре сяяло невимовним світлом і перевершувало світло сонця. Свідком був весь народ, вражений великим жахом і здивуванням. Явлення знамення Хреста почалося над святою Голгофською горою, на якій був розіп’ятий Господь (Мф. 27, 32 – 33; Ін. 19, 17, 41; Євр. 13, 12), і досягало гори Оливної (Ін. 8, 1; 18 , 2), віддаленої від Голгофи на відстані 15 стадій. Знамення переливалося всіма кольорами веселки і привернуло до себе погляди всіх людей. Багато людей, залишивши свої справи, виходили з будинків і зі страхом споглядали дивовижне явлення. Потім численні юрби мешканців Єрусалиму з трепетом і радістю поспішили до святого храму Воскресіння.
Про дивовижне чудове явлення знамення Хреста Святіший Патріарх Єрусалимський Кирил (350 – 387) сповістив посланням імператора Констанція, вмовляв його навернутися до православної віри. Історик Стародавньої Церкви Созомен свідчить, що через це явлення Святого Хреста багато юдеїв і еллінів прийшли до істинної віри, покаявшись Христу Богу, і прийняли Святе Хрещення.
За матеріалами: cerkva.if.ua