сьогодні
17
грудня 2017
Проповідь у 18-ту неділю після П’ятидесятниці.
7 жовтня 2017
Dubnosobor
В iм’я Отця, i Сина, i Святого Духа!
Дорогi браття i сестри!
Кожне євангельське оповiдання, яке ми чуємо в церквi або читаємо вдома, пiдкреслює, що Iсус Христос – не звичайний вчитель, яких було багато в iсторiї – славних i великих фiлософiв. Христос є сама Iстина i Вiн є Бог. Ось чому проповiдь Iсуса Христа завжди супроводжувалася надприродними явищами – чудесами. То Вiн повертає зiр слiпим, то зцiляє хворих, то виганяє бiсiв, то воскрешає мертвих, то припиняє бурю на морi, то нагодовує п’ять тисяч народу п’ятьма хлiбами i двома рибинами, – i все це Христос робить для того, щоб Його слухачi й послiдовники переконувалися, що з ними говорить Сам Господь Бог. Тому одного разу Iсус Христос сказав: “Якщо не вiрите Моїм словам, то повiрте Моїм дiлам”. А Його дiла свiдчили, що Вiн – не звичайний вчитель, а Син Божий, Творець всесвiту, Який прийшов iз любовi до свого творiння спасти його вiд грiха i смертi.

Ось i сьогоднi ми чули євангельське оповiдання про те, як Христос, проповiдуючи народу, за дивних обставин створив чудо. На березi Генiсаретського моря стояли два човни, бiля яких рибалки полоскали свої сiтi, а далi – широкi обрiї i морська глибина. Христос увiйшов в човен, що належав Симоновi, i з човна став навчати народ. А коли скiнчив навчання, то сказав Симону: “Вiдпливи на глибину i закиньте сiтi у море”. Для чого зробив це Iсус Христос? Для того, щоб засвiдчити, що Його вчення не є вчення людини, а слово Самого Бога. Симон зробив так, як звелiв Iсус Христос, закинув невiд i вловив стiльки риби, що не можна було її витягти. На допомогу Симону припливли iншi рибалки i допомогли йому витягнути сiтi з неймовiрною кiлькiстю риби. Симон побачив в цьому надзвичайне, неприродне явище i тому впав на колiна перед Христом i став благати: “Господи, вiдiйди вiд мене, бо я чоловiк грiшний!” Жах охопив його i всiх, що були з ним, вiд такого улову риби. Христос заспокоїв його i сказав: “Не бiйся, вiднинi будеш ловцем людей” (Лк. 5, 10).

“Ловити людей” – це значить навертати їх до Христа Бога, до Царства Божого. Коли ще за Свого земного життя Господь посилав на проповiдь 70 апостолiв, Вiн дав їм владу творити надзвичайнi явища для того, щоб слухачi розумiли, що апостоли – посланцi вiд Бога, тому вони роблять такi дiла, якi є надприроднi для звичайної людини. Повернувшись з проповiдi, 70 апостолiв з радостi хвалились Господу, що i бiси пiдкоряються їм. “Не радiйте тому, що бiси вам пiдкоряються, – сказав Христос, – а радiйте тому, що iмена вашi написанi на небесах”.

Євангелiє свiдчить, що Христос проповiдував “з владою”, а не як книжники i фарисеї. Ця “влада” виявлялась i у зцiленнi хворих єдиним словом, i у воскрешеннi мертвих, i в утихомиреннi природи.

Цiєю владою Iсус Христос надiлив i апостолiв, i взагалi вiруючих. Так, перед вознесiнням на небо, посилаючи апостолiв на проповiдь, Iсус Христос сказав: “Iдiть по всьому свiту i проповiдуйте Євангелiє всьому творiнню: Вiруючих супроводжуватимуть такi знамення: iменем Моїм виганятимуть бiсiв, говоритимуть новими мовами, братимуть змiй; i якщо смертоносне щось вип’ють, не пошкодить їм; покладуть руки на недужих, i вони будуть здоровi” (Мк. 16, 15, 17-18).

Якщо вдуматися глибше в iсторiю проповiдi апостолiв по всьому свiту, то мимоволi виникає думка: як рибалки, неосвiченi, бiльшiсть iз них – взагалi неписьменнi, могли пiдкорити своєму слову рiзнi народи, серед представникiв яких були люди високоосвiченi, висококультурнi й переконанi у своїх релiгiйних поглядах? Вiдповiдь може бути тiльки одна: апостоли проповiдували iстину, яку пiдкрiплювали чудесами, тобто надприродними явищами, властивими одному тiльки Богу. Цю думку пiдтверджує євангелiст Марк. Вiн пише: “Вони (апостоли) пiшли i всюди проповiдували, а Господь допомагав їм i стверджував слово наступними знаменнями” (Мк. 16, 20). Звернiть увагу на те, що Господь стверджував слово знаменнями, тобто чудами, або надприродними явищами.

Тепер, коли ми звернемося до 2000-лiтньої iсторiї християнства, то побачимо, що Євангелiє пiдкорило народи свiту завдяки тому, що Iстина Христова пiдтверджувалася чудами i чистотою християнського життя.

З усiх християнських вiровизнань тiльки православ’я може стверджувати, що воно зберiгає Iстину Христову непошкодженою. I це не тому, що ми сповiдуємо православну вiру. Ми знаємо, що кожна релiгiйна людина хвалить свою релiгiю, а християнин – своє вiросповiдання, або, як тепер кажуть, конфесiю. Таке ставлення до своєї вiри цiлком природне. Бо якщо хто не переконаний у правотi своєї вiри, то вiн повинен її залишити й перейти до тiєї вiри, яка, на його погляд, правдива. Iнакше виходить, що хтось вiрить у те, що вважає неправдивим.

Непошкодженiсть Iстини Христової в православнiй Церквi пiдтверджується чудесами, тобто надприродними явищами, що вiдбуваються протягом всiєї iсторiї православ’я. При цьому зразу треба вiдкинути всi шахрайськi дiї або пiдтасовки чудес у православному середовищi. Нiхто не може заперечити факт наявностi безлiчi чудес у православнiй Церквi. А оскiльки чуда творяться Богом, а не людиною, то це означає, що де Бог, там i Iстина.

В католицькiй Церквi теж iнодi вiдбуваються чудеса, але не у великiй кiлькостi, i то серед вiруючих, що провадили високодуховне життя, в чиїх серцях жило Царство не вiд свiту цього.

Серед протестантських конфесiй чудеса не мають мiсця. З цiєї причини протестантськi теологи i євангельськi чуда тлумачать по-своєму, викидаючи з них усе надприродне. Вони дiйшли до того, що немало протестантiв не вiрять в тiлесне воскресiння Христа. Пiсля цього якi можуть бути чуда у протестантських конфесiях? Хiба може Бог стверджувати неправду? Господь пiдтверджував проповiдь апостолiв знаменнями, бо вони проповiдували Iстину.

Багато хто з керiвникiв сучасних тоталiтарних сект зрозумiли, що християнська проповiдь стає переконливою, коли пiдтверджується чудами. Ми були свiдками, як по українському телебаченню крутили американськi ролики, якi демонстрували так званi чуда, що їх фальсифiкували заморськi проповiдники. Вони показували, як можна коротку ногу або руку зробити нормальною. Згадаймо, як закликали киян у Палац спорту на релiгiйне шоу, рекламуючи афiшами зцiлення хворих i навiть слiпих. Всi цi фальсифiкацiї чудес спрямованi на те, щоб втягнути молодь i дiтей у сектантськi тенета. Облудними чудесами заморськi проповiдники хочуть пiдтвердити, що з ними Бог. Сектанти закликають молодь: “Приймiть у своє серце Iсуса”. А в дiйсностi тi, хто потрапив у ту чи iншу тоталiтарну секту, прийняли у своє серце не Iсуса, а керiвника секти, якому повнiстю пiдкорили свою волю i перетворилися на безвiльнi iстоти на горе батькам.

Пам’ятаймо, що Бог не може бути з неправдою i фальшю, якою б привабливою вона не була. Хто уважно читає Євангелiє, той знає, що Христос попереджав Своїх послiдовникiв про час, коли з’являться люди, якi будуть творити лжечудеса. Тому не будемо дивуватися, спостерiгаючи у нашому суспiльствi поширення таких явищ як тоталiтарнi секти.

Дорогi браття i сестри, бережiть своїх дiтей вiд тоталiтарних сект, пам’ятаючи, що ми маємо непошкоджену Iстину Христову, а де Iстина – там Бог. Йому слава на вiки вiків.

                                                                                                                 Амінь!
 Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ