В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Ми, дорогі брати і сестри, віруємо і сповідуємо, що Бог наш сотворив світ видимий і невидимий. Світ невидимий – це святі ангели, безплотні, розумні, найчистіші єства. На чолі світу ангелів стоїть Архістратиг Михаїл. Ангели не лише славлять Бога, а служать Йому і покоряються, як вірне військо, як добрі слуги, як посланці, як виконавці Божих намірів, та віщуни Його святої волі. Ангели також скріпляють нашу волю, додають сили в боротьбі з спокусами та в терпіннях, і відводять від дороги, що веде до згуби. Вони заступаються за нами перед Богом, підносять наші молитви й просять терпеливості та прощення для наших гріхів. Преподобному Святому Григорію Двоєслову з’явився ангел і сказав «Господь послав мене до тебе, щоб я був з тобою по весь вік твій та доносив твої молитви до Бога, щоб тобі діставалося усе, що просиш з вірою».
Ангели часто відвертають лиха, хоронять нас перед напастями, захищають нас перед ворогами, визволяють від біди, творять чудеса. Одне з таких чуд заступництва і допомоги для людей, ми з вами вшановуємо 6 вересня, велике чудо створене Архістратигом Божим Михаїлом в місті Хонах. А діялося все так; колись давно поблизу міста Ієрополя, в Колоссах Фригійських, у містечку Хони, над джерелом, яке чудесно подавало зцілення, був храм святого Архістратига Михаїла. Сам храм був збудований у подяку за зцілення. При храмі поселився отрок Архип для виконання паламарської служби; він вів подвижницьке життя; харчувався погано, спав на каміннях і при цьому навертав багатьох язичників до хреста. Язичники неодноразово нападали на Архипа. Ображали його і навіть били. Нарешті вони задумали зруйнувати самий храм і вбити святого. Недалеко від храму протікали дві річки; і ось зловмисники вирішили затопити місце, де були храм і чудодійне джерело, а для цього спрямувати туди течію рік, прокопавши канаву до храму. Святий Архип бачив задуми ворогів і молився у храмі Святому Архістратигу Михаїлу про збереження себе і джерела. Язичники вже готувалися пустити воду на храм і самі стали на узвишші, щоб бачити погибель святого місця з Архипом. Раптом святий Архип чує голос, який наказує йому вийти з храму. Він вийшов і побачив Архістратига Михаїла, котрий звелів йому дивитися, як Бог збереже храм. Вода з рік була пущена, але Архістратиг підняв свою праву руку і утримав стремління вод, повелів їм іти в розселену великого каменю, який був біля храму, і сам після цього зробився невидимий. Помер святий Архип у глибокій старості.
Ми дорогі брати і сестри повинні зрозуміти, що ангели є товаришами нам повсюди. Вони плачуть коли їх не розуміємо, або коли нехтуємо їхніми порадами, але не покидають нас ніколи. І у хвилю смерті, коли найкращі приятелі махнуть безнадійно рукою і відвернуться від нас, наш ангел буде з нами. Буде без сумніву бо у нього найважчий час, тут у годину смерті вирішується доля чоловіка. Від цієї години залежить вічне щастя, або вічна загибель. Злий дух знає про це і робить усе, щоб виграти останній бій, то сумнівами то зневірою, то страхом, то стидом намагається відвести чоловіка від Бога. Але тієї хвилі і ангел покладає усі сили, щоб витиснути у грішника сльозу покаяння і прихилити його до Бога. І немає для ангелів нічого милішого, як дати душі останню прислугу і провести до неба. Як полководець по виграній війні, повертає до царства вкритий лаврами, і всі радісно зустрічають його привітами , так ангели вводять щасливу душу в оселі неба, в товариство всіх святих, і сердечно радіють.
Тож маючи великих заступників у нашому земному житті і після смерті, на чолі з великим Архистратигом Михаїлом ніколи не падаймо духом, а линьмо під прапор святого Михаїла, бо він хоче нас врятувати й може нам помогти. Прохаймо сьогодні цього великого переможця, щоб приніс перед престолом Всевишнього наші благання, й своїм заступництвом вдався до припинення хвилюючого лихоліття, щоб Господь не забув, не покинув нас на довгий вік. Амінь.