Дорогі браття і сестри! В сьогоднішню неділю,
що зветься неділею Святих Отців, перенесімось в ті часи, коли переслідувалася Церква Христова, коли Святі Отці гідно відстоювали вчення нашої Святої Православної Церкви.
Підняв Ісус очі Свої на небо і сказав: «Отче, прийшла година прослав Сина Твого, Щоб і Син Твій прославив Тебе» (Ів. 17, 1). З такою щирою молитвою звернувся Спаситель наш до Отця Свого Небесного в ту тяжку годину, коли наблизився час Його страждань. Година страждань – це найбільш відповідальна та тяжка година в житті Сина Божого на землі. Тому й Христос молився: «Отче, спаси Мене від цієї години».(Ів.1, 27)
В житті Церкви, в житті кожної людини та цілих народів є часи випробувань, і ці часи, безумовно, найбільш тяжкі та найбільш відповідальні. Такі часи закінчуються або славою або знеславленням. Але коли така воля Божа, щоб ці часи випробувань відбулися, тоді ми повинні всі молитися і піклуватися, щоб ці страждання призводили не до падінь і загибелі, але до прославлення і відродження науки Христової.
Як нашого Господа Ісуса Христа гонили та переслідували, так само і Його Святу Церкву та Апостолів і вірних Церкви притісняли. Але виростали нові послідовники віри Христової, які захищали й зберігали Божественне вчення для своїх поколінь.
Як тільки притихли переслідування на християн, і указом імператора Константина Великого дозволялося вільно сповідувати віру християнську, інший ворог Церкви Христової – Олександрійський священик Арій в III ст. виступив з єретичною, фальшивою наукою, де говорилося, що наш Христос Спаситель не є Богом, але тільки людиною.
Щоб засудити таку безбожну та беззмістовне вчення і щоб захистити правдиве Христове вчення, у 325 році до міста Нікеї з’їхалося 380 єпископів і тому нинішня неділя присвячена пам’яті цих святих Отців I Вселенського Собору.
Наш український народ одного із цих святих єпископів, що були зібрані Духом Святим в м. Нікеї надзвичайно шанує, прославляє і молиться до нього. Це – Святий Миколай, Єпископ Мир Лікійських, Чудотворець, який ревно захищав Православне вчення Церкви Христової.
Вшановуючи пам’ять Святих Отців, роздумуймо над сьогоденням: про Церкву Божу, про батьків, матерів, дітей та про всю нашу християнську родину.
Господь Ісус Христос, був послушний своєму Небесному Отцю аж до смерті хресної і всім нам поклав у приклад, як і ми повинні любити, шанувати і молитися не тільки за власних батьків, але і за наставників наших і всіх людей.
В приклад для себе можемо взяти могутнього царя Cоломона, слава про якого неслася по всій землі, але він мав велику повагу до старших, зокрема до своєї матері. Одного разу коли в палац прийшла мати його Вірсавія, а він клопотався державними справами, то, залишивши ті їх, піднявся, поклонився матері та запропонував сісти праворуч від нього. Цим Соломон показав велику любов і повагу до своєї матері.
Тож дорогі браття і сестри, шануймо своїх батьків, славмо Святих Отців, молімося до них і вони укріплять всіх нас здоров’ям, благословенням, втіхою в нашій Святій Православній Церкві та в дотриманні її святого правдивого вчення. Амінь.