сьогодні
22
липня 2024
Проповідь митрополита Іларіона на неділю Всіх святих землі Української.
6 липня 2024
Dubnosobor

66069540 363005384416423 5367961568057229312 o

В ім´я Отця, Сина і Святого Духа!

Слава Ісусу Христу, дорогі браття та сестри!

У другу неділю після П’ятидесятниці Українська Православна Церква прославляє та вшановує Всіх святих українського народу. Кожен народ має своїх покровителів, яких ми називаємо святими, бо вони проявили надзвичайну силу людського духу та витерпіли страждання цього земного життя. І щороку на Козацьких могилах під Берестечком у Свято-Георгіївському монастирі ми прославляємо українських святих, які жили у минулих часах нашої історії, явлені зараз у війні з російськими окупантами – це наші полеглі воїни української армії, які продовжують славу православного українського воїнства, та майбутні святі, про яких ми іще не знаємо, але Богові вони відомі.

Святий – це особлива людина, яка у цьому земному житті явила справжню мету людства. До святості покликані всі люди, ми не уникнемо цього, бо потяг до святості закладений у нашій природі Богом. Господь, створюючи людину сказав: «створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою» (Бут. 1,27). Саме святість та її властивість – безсмертя, є образом Божим у людині, а подоба – це наша здатність проявляти святість у житті своєю тілесною та духовною природою. Тому і Господь коли давав пророку Мойсею Десять Заповідей на горі Сінай під час старозавітної П´ятидесятниці, сказав: «будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19,2). Саме виконання людиною заповідей Божих веде людину до святості, щоб бути образом і подобою Божою.

Але особливе розуміння святості людини розкрив своїм життя і навчанням наш Господь Ісус Христос. Він пояснив, що Десять Заповідей Божих зводяться до двох: «люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 22.37-39). У цих словах розкривається вся повнота християнської віри: не можна бути віруючим, люблячи Бога, і не любити ближнього, проявляти ненависть до нього, неправду і ворожість. Якщо людина каже, що вона вірить в Бога і виконує Його заповіді, але по відношенню до іншої людини, чи на народу робить інше, то ця віра не від Бога. Джерелом цієї віри є лукавий.

І святі це справжні віруючі, котрі боролися проти гріха, найперше своїм особистим життям, вчили і показували приклад цієї боротьби для інших. Бути святим, означає наслідувати у своєму житті подвиг нашого Спасителя, виконуючи Його євангельське вчення. Син Божий, як Бог і людина, для нас є ідеальним прикладом святості, бо Він Своє життя віддав для спасіння людства. Тому святий – це той, хто себе віддає заради життя інших, це можуть бути різні життєві ситуації та події в житті людини, від звичайних морально-етичних вчинків, милосердя, до тілесної жертовності. Прикладів святості є багато, через що святі нашого українського народу поділяються на мучеників та священномучеників – людей, які постраждали за віру; преподобних – які прийняли на себе подвиг чернецтва; святителів – святих єпископів; рівноапостольних, які просвітлювали наш народ вірою, страстотерпців й багатостраждальних – невинно убитих і закатованих.

Наш церковний календар багатий іменами цих святих кожного дня. Але ми, прославляючи Всіх святих українського народу, повинні пам’ятати, що святим стає кожна людина, якщо виконає Заповіді Божі, особливо у той момент життя, коли від неї залежатиме доля її ближніх, інших людей, нашого народу чи цілого світу. Саме так вчинив Господь, щоб спасти нас від смерті для безсмертя, так робили Його учні святі апостоли, проповідуючи християнську віру, і наш апостол України святий Андрій Первозваний, рівноапостольні княгиня Ольга й князь Володимир Великий, преподобні Антоній та Феодосій Печерські, багатостраждальний Петро Калнишевський, який не скорився ворогам України, тогочасній Російській імперії, проживши 112 років, проявив незламність віри і людського духу, бо своїм життям врятував багато життів своїх побратимів козаків.

Хто витерпить спасеться, бо як говорить Господь у 90-му Псалмі: «За те, що поклали надію на Мене, Я визволю і захищу, бо знаєте ім’я Моє…Я почую; буду з вами у скорботі, визволю і прославлю. Довгим життям обдарую і дам спасіння Моє» (Пс. 90. 14-16). А тих, які порушують Заповіді Божі, вірять формально та лицемірно, тільки зовні свого життя, а насправді роблять так, щоб страждали інші люди, творять неправду і беззаконня, зраджують своїх ближніх, свою рідну землю і народ, на них чекає покарання Юди зрадника.

Тому страждання святих – це не ознака їх слабкості, це свідчення дії сили благодаті Божої, котре через Церкву нас веде до Царства Небесного, тобто життя, де не буде ні гріха, ні страждання. І Спаситель наш говорить нам про це у сьогоднішньому Євангелії, називаючи святих «блаженними», бо вони є миротворці, тобто роблять все у своєму житті, щоб тут у нас не було гріха. Який би страшний не був цей світ у своїх пороках і беззаконні, святість переможе. І ми завдяки подвигу наших святих і сучасних героїв – українських воїнів, обов’язково здобудемо очікувану перемогу і звільнення. Нехай у цьому нам завжди допомагає благодать Божа, яка дарована нам у любові Бога-Отця, жертовності Сина-Божого та спасительній дії Святого Духа на віки віків.

Амінь.

митрополит  Рівненський і Острозький Іларіон

rivne-cerkva