7 липня свята православна церква святкує Різдво чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана
Про Святого Пророка Іоана віщував пророк Ісайя, що він прийде приготувати дорогу грядущому Господу Спасителю. За свідченням святого апостола і євангелиста Луки, народження Пророка і Хрестителя Іоана було сприйнято всіма близькими людьми з радістю і надією на спасіння, що наближається.
Поза сумнівом, серед ізраїльського народу були великі та святі мужі, як, наприклад, праведний Авраам, якого Священне Писання називає «другом Божим» і якого Сам Господь назвав «батьком віруючих». Великий також і Пророк Мойсей, який був вірний у всьому дому Божому; великий і святий пророк і цар Давид, возлюблений Богом за його лагідність і простоту серця; великі Ілля, Ісая та інші пророки. Але святий Іоан Предтеча був більшим за всіх них: «Істино кажу вам: між народженими від жінок не було більшого від Іоанна Хрестителя» (Мф. 11, 11).
Батько святого Іоана Хрестителя – священик Захарія, мати – праведна Єлизавета, що походила з роду Аарона й була родичкою Діви Марії, матері Ісуса. Родина жила поблизу Хеврона (у Нагорній країні), на південь від Єрусалима. Вони досягли старості, але не мали дітей, так як Єлисавета була неплідна. Одного разу Захарія здійснював богослужіння в Єрусалимському храмі і побачив Архангела Гавриїла, що стояв праворуч кадильного жертівника. Він звістив, що у Захарія народиться син, який буде провісником очікуваного Старозавітною Церквою Спасителя – Месії. Захарія зніяковів, на нього напав страх. Він засумнівався, що в старості можливо мати сина, і просив знамення. Воно було дано йому, будучи одночасно і покаранням за невір’я: Захарія був вражений німотою до часу виконання слів Архангела.
Свята Єлизавета зачала, і, боячись глузування з пізньої вагітності, таїлась п’ять місяців, поки її не відвідала Преблагословенна Діва Марія, щоб розділити Свою і її радість. Єлизавета, сповнившись Духа Святого, перша привітала Діву Марію як Матір Божу. Разом з нею Пресвяту Діву Марію, і Сина Божого, що воплотився в ній, вітав і святий Іоанн, ще перебував в утробі матері своєї, праведної Єлизавети.
Настав час, і свята Єлизавета народила сина, всі родичі і друзі раділи разом з нею. На восьмий день за законом Мойсеєвим звершилось його обрізання. Мати назвала його Іоанном. Всі були здивовані, тому що ніхто з їхнього роду не носив цього імені. Коли запитали про це святого Захарія, він попросив дощечку і написав на ній: “Іоан ім`я йому” – і негайно пута, що зв’язували його уста, розв’язалися, і святий Захарія, сповнившись Духа Святого, прославив Бога і вимовив пророчі слова про Месію, та про свого сина Іоана – Предтечу Господнього.
Після Різдва Господа нашого Ісуса Христа і поклоніння пастирів і волхвів безбожний цар Ірод наказав побити всіх немовлят. Почувши про це, свята Єлизавета втекла зі своїм сином в пустелю і ховалася в печері. Святий Захарія, як священик, знаходився в Єрусалимі і виконував своє священиче служіння у храмі. Ірод послав до нього воїнів з наказом відкрити місцеперебування немовляти Іоана і його матері. Захарія відповів, що це йому невідомо, і був убитий прямо в храмі. Праведна Єлизавета із сином продовжувала жити в пустелі і там померла. Ангел же охороняв отрока Іоанна, котрий перебував у пустелі.
Прийшов час і почув Іоанн слово Боже. І виступив він перед ізраїльським народом як учитель з такими святими ревнощами і з таким самовідверженням, які може показати тільки людина, що піднеслася над усіма людськими слабкостями і пристрастями. Його слова були настільки сильні, що приголомшували численних слухачів до глибини душі й усі готові били прийняти його за обіцяного Месію. Але не про свою славу піклувався він. Святий Іоан Хреститель готував ізраїльський народ до зустрічі зі Спасителем.
Покаяння і віра в очікуваного Месію були головним предметом його проповіді, а хрещення водою служило знаком віри і покаяння. І до нього приходили жителі Єрусалиму, всієї Іудеї, і Йорданської країни, хрестилися від нього в Йордані, сповідаючи свої гріхи. Але наступає радісний історичний момент – приходить із Назарета до Іоанна Сам Господь Іісус Христос. «Це мені потрібне хрещення від Тебе», – говорить Предтеча Спасителю. І підкоряючись словам Владики, святий Іоанн допускає Його і своєю правицею торкається голови Господньої. Хрещення Христа cупроводжувалося дивом – сходженням Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба: «Цей є Син Мій улюблений…»
Після цієї події він як і раніше продовжує свою проповідь із закликом покаяння і виправлення життя, викриваючи людські вади і беззаконня. Передвісник сміливо звертає своє слово проти гордих фарисеїв і садукеїв, називаючи їх породженнями єхидними. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього -царя Ірода Антипу (правителя Галілеї, сина Ірода Великого) за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, той блудно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Филипа. За це він попав до в’язниці.
У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Соломія, дочка блудної Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть половину свого царства. Танцівниця, за порадою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Іоана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стражника в темницю, який відтяв Іоанну голову, віддав її Соломії, а та віднесла голову матері.
Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Іоанна Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Іоанна Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Іоанна Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. (Саме Понтій Пилат посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку ріку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоана Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув’язнення.
Іоан Хреститель, якого називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: “Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом” (Мк. 1, 7-8).
За Божим об’явленням два монахи віднайшли чесну голову Іоана Хрестителя. Це було першим віднайденням Його голови.
Потім монахи передали її на зберігання вбогому гончареві. Врешті цей скарб один єретицький священик залишив у печері в Емесі. Згодом у тій печері поселилися правовірні ченці. Їхньому ігуменові Маркелові уві сні з?явився св. Іоан і сказав: “Бог дарує вам мене”, вказавши, де шукати голову. Так відбулося друге віднайдення голови св. Іоанна Хрестителя.
Серед інших святих Іоан Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь святкується аж шість дат. Свято зачаття, різдва, усікновення голови, перше і друге знайдення голови, третє знайдення голови і собор після празника Богоявлення.
Різдво святого Іоана Хрестителя, яке святкуємо 7 липня, – є найбільше з усіх свят на його честь.
Тропар свята
Пророче і Предтече пришестя Христового, достойно прославляти тебе не в силі ми, що любов`ю тебе шануємо. Бо неплідність матері і батківська безгласність розрішилися славним і чесним твоїм різдвом – і втілення Сина Божого світові проповідується.
Величання
Величаємо тебе, Предтече Спасів Іоане, і шануємо від неплідної преславне народження твоє.
ієромонах Лазар (Харук)
За матеріалами: Михайлівський Золотоверхий монастир