Свята великомучениця Катерина була дочкою правителя Александрії Єгипетської Конста під час правління імператора Максиміна( 305-313 рр.). Живучи в столиці елінської ученості, Катерина мала рідкісну красу і великий розум. Вона отримала блискучу освіту, вивчивши твори кращих античних філософів та вчених. Юнаки з найвідоміших родин імперії шукали руки прекрасної Катерини, але не один із них не став її обранцем. Вона повідомила батькам, що згідна вийти заміж за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі та мудрості.
Матір Катерини таємна християнка повела, її за порадою до свого духовного отця, святого старця, що творив молитовний подвиг в усамітнені в печері неподалік від міста. Вислухавши Катерину, старець сказав, що він знає Юнака, Котрий перевершує її у всьому, тому що « краса Його світліша від сонячного сяйва, мудрість Його керує всім творінням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує його, а лише примножує, висота роду його невимовна». Образ Жениха Небесного народив в душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Істина до якої рвалась її душа, відкрилась їй. На прощання старець вручив Катерині ікону Божої Матері з Богомладенцем Ісусом на руках і звелів з вірою молитися до Цариці Небесної – Матері Небесного Жениха про дарування бачення Її Сина.
Катерина молилась цілу ніч і удостоїлась бачити Пресвяту Діву, Котра просила Свого Божественного Сина поглянути на Катерину, що схилила свої коліна перед Ними. Але Младенець відвертав Своє обличчя від неї, кажучи, що Він не може дивитись на неї, тому що вона безобразна, худорідна, убога і безумна, як і всяка людина не омита Святим Хрещенням і не закарбована печаттю Духа Святого. В глибокому смутку Катерина знову пішла до старця. Він з любов’ю прийняв її. Наставив у вірі Христовій, заповідав зберігати чистоту і цнотливість і безперестанно молитись, та звершив над нею таїнство святого Хрещення. І знову святій Катерині було видіння Пресвятої Богородиці з Младенцем. Цього разу Господь лагідно дивився на неї і дав їй перстень, заручив її з Собою. Тоді видіння закінчилось і свята прокинулась від сну, на руці в неї сяяв дорогоцінний перстень – дивний дар Небесного Жениха.
В цей час в Александрію прибув сам імператор Максимін. З цього приводу свято було особливо пишним і багатолюдним. Крім тварин приносились в жертву і люди. На смерть у вогні були приречені сповідники Христові. Свята любов до мучеників – християн і щире бажання полегшити їхню участь пробудили Катерину піти до головного жерця і владики імперії, імператора – гонителя Максиміна.
Назвавши себе свята твердо сповідала свою віру в Єдиного Істинного Бога і мудро викрила потьмарення язичників. Краса дівчини полонила правителя і він звелів скликати 50 вчених мужів імперії, але свята взяла верх над мудрецями, так що вони самі увірували в Христа. Свята Катерина осінила мучеників хресним знаменням, і вони мужньо прийняли смерть за Христа і були спалені за наказом імператора.
Максимін, не надіючись більше переконати святу, спробував її спокусити обіцянкою багатства і слави. Отримавши гнівну відмову, розгніваний імператор наказав жорстоко мучити святу, а потім кинути в темницю. Імператриця Августа, котра багато чула про святу Катерину, забажала бачити її. Умовивши воєводу Порфирія із загоном воїнів супроводжувати її. Августа прийшла у темницю. Імператриця була вражена силою духу святої Катерини, обличчя якої сяяло Божественною благодаттю. Свята мучениця розкрила для тих, що прийшли до неї у в’язницю християнське вчення і вони увірували в Христа.
На наступний день мученицю знову привели на судилище, де під загрозою колесування запропонували їй відректись від Христа і принести жертву язичницьким богам. Свята неухильно сповідала християнську віру і сама підійшла до колеса, але Ангел сокрушив зброю страти, і вони розлетілись на куски, перебивши багатьох язичників. Побачивши це чудо імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед всіма сповідали свою віру в Христа і їм відрубали голову. Максимін спробував знову спокусити святу мученицю, запропонувавши їй шлюб, і знову отримав відмову. Свята Катерина твердо сповідала вірність своєму Небесному Жениху – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката. Мощі святої мучениці були перенесені Ангелами на синайську гору. В шостому столітті за одкровенням були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені у новозбудований храм синайського монастиря, який був побудований імператором Юстиніаном ( 527-565 рр.). Пам’ять святої великомучениці Катерини урочисто вшановується на наших землях ще з часів Древньої Русі. Свідченням цьому є велика кількість храмів освячених на честь святої Катерини. Один з найбільш відомих Катеринівський храм ( нині кафедральний собор) в Чернігові, де зберігається ікона з частиною мощей великомучениці. По особливому пам’ять святої великомучениці Катерини вшановується і в славному Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі оскільки один із приділів Михайлівського собору освячений на честь цієї святої.
підготував протоієрей Миколай Капітула,
магістр богослів’я, викладач РДС,
клірик Покровського собору, м. Рівне