Всечесному духовенству, чесному чернецтву та всім вірним
Рівненської єпархії Православної Церкви України
Всечесні отці, дорогі у Христі брати і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Ці слова сьогодні лунають над зраненою Україною, серед руїн і сліз, над могилами і спаленими будинками, серед болю втрат і надії на майбутнє. Вони звучать у серцях тих, хто тримає фронт, хто плаче в молитві, хто чекає рідних, хто, незважаючи на біль, вірить. Це не просто слова, а переможний клич життя над смертю, правди над брехнею, світла над темрявою. Бо Христос Воскрес – і це означає, що зло не може панувати вічно, що темрява розсіється, що після Голгофи приходить Пасха.
Можливо, зараз здається, що випробування безмежні, що сили вичерпуються, що серце не витримує болю розлуки. Але згадаймо: коли Христос лежав у гробі, учні думали, що все закінчено. Але третій день приніс світло, і порожній гріб став знаком найбільшої перемоги. Так само і нам сьогодні здається, що важко побачити кінець цього шляху. Але Господь кличе нас не зневірюватися: «У світі будете мати скорботу, але будьте відважні: Я переміг світ!» (Ін. 16:33).
Святитель Іоанн Златоуст закликає нас не боятися: «Нехай ніхто не боїться смерті, бо Спасова смерть визволила нас». Так, ми знаємо, що таке втрати. Ми знаємо, як болить серце, коли немає з ким сісти за великодній стіл. Ми знаємо, що таке чекати і не дочекатися, що таке молитва крізь сльози. Але ми також знаємо, що смерть – це не кінець, що наші рідні, які відійшли у вічність, живі у Христі. Ми знаємо, що зло ніколи не має остаточної перемоги, що після хреста завжди приходить Воскресіння.
Преподобний Паїсій Святогорець казав: «Бог ніколи не залишає людей, які борються. Якщо ви стоїте у вірі, якщо ви терпите випробування, Господь пошле вам сили й допомогу». Сьогодні наш народ проходить крізь вогонь, але ми навчилися любити сильніше, прощати глибше, цінувати життя так, як ніколи раніше. Ми навчилися молитися не лише за себе, а й за тих, кого, можливо, ніколи не зустрінемо. Ми навчилися бути народом, об’єднаним не страхом, а надією, не ненавистю, а любов’ю, не розпачем, а вірою.
Чи буде наша перемога? Буде! Бо якщо Христос подолав смерть, то хто може втримати нас у рабстві? Якщо Його світло пробилося крізь камінь гробу, то чи не проб’ється воно крізь темряву, що нависла над нашою землею? Якщо правда, яку намагалися знищити, воскресла, то хіба вона не восторжествує і сьогодні?
Пасха – це знак Божої присутності серед нас. Це доказ того, що Бог не залишив нас, що Його любов сильніша за будь-яке випробування. Це слово надії для тих, хто чекає звістки від рідних, для тих, хто молиться у сльозах, для тих, хто не знає, що принесе завтрашній день. Пасха нагадує: Бог з нами, Він не залишає Свого народу.
Тож нехай ця Пасха принесе в наші серця світло і мир. Нехай укріпить Українського воїна, який бореться за нашу свободу. Нехай підтримає матір, яка чекає сина. Нехай втішить того, хто сьогодні святкує Великдень на чужині. Нехай зігріє кожного, хто відчуває втому і розпач. Нехай буде для нас знаком перемоги – не лише Христової, а й нашої.
Бо Христос воскрес – і разом із Ним воскресне Україна!
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
† ІЛАРІОН,
митрополит Рівненський і Острозький
Світле Христове Воскресіння, 2025 р.