сьогодні
28
липня 2021
Проповідь на свято Різдва Іоана Хрестителя.
6 липня 2021
Dubnosobor

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

«І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому» (Лк. 1,76).

До того, як всенародно виступити з Своєю Божественною проповіддю, як Богом обіцяний і пророками передвіщений Спаситель світу, Ісус Христос хотів, щоб хтось підготував людей до Його виступу, проторував дорогу до людських сердець, до сприйняття Його вчення. Таким посланцем і Предтечею Христовим не міг бути будь-хто; це мав бути чоловік великої поваги і святості життя, щоб його настанови і заклик до прийняття чистим і радісним серцем Месії, що мав явитися, знайшли у людей належний послух. Таким чоловіком був святий Іоан, син юдейського священика Захарії та його дружини Єлизавети, Різдво якого ми нині разом зі святою Церквою урочисто святкуємо.

Вже при його Різдві, опис якого Церква подає нам у Євангелії, відбулися такі чудесні події, що всі, хто їх бачив, чудувалися і розуміли, що Бог ту дитину обрав для якихось надзвичайних речей. І справді, сам Бог через ангела сповіщає Захарії, що вислухав його молитву і що народиться йому син, який буде називатися Іоан: «Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї. І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього. І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений» (Лк. 1:13–17).

Вибір святого Іоана на Свого Предтечу підтвердив сам Ісус Христос: «Цей бо є той, про якого написано: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою» (Мф. 11,10). А про праведність, жертовність і святість його життя читаємо далі: «Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя» (Мф. 11,11).

Цим свідоцтвом наш Спаситель підносить святого Іоана понад усіх патріархів і старозавітних пророків, понад усіх святих, які жили перед ним. Справді, більшого від Іоана не було. Він був уособленням усіх пророків, він був ангелом у тілі. Яким же великим і святим мав бути Предтеча Христовий, якого рівня мати чесноти, щоби доступитись до зачерствілих людських сердець, щоби «голос волаючого в пустелі» почули усі: і бідні, і багаті; і прості, і вчені; і праведники, і грішники!

Разом із материнським молоком йому прищепили віру, любов до Бога і ближніх. Життя у пустелі остаточно загартувало його дух, адже він був людиною строгого життя: не пив «ні вина, ні хмільного напою» (Лк. 1,15), одяг носив з жорсткої верблюжої вовни, а їжа його була – акриди і мед диких бджіл. Святий Іоан виховав у собі такі чесноти, як правда, прямолінійність, вимогливість, чесність, смиренність, терпеливість, без жодного лукавства чи лицемірства. І ось, коли йому виповнюється 30 років, святий Іоан, сповнений Духа Святого, будучи стійким у вірі, виходить на проповідь. Його слова торкалися душі, брали за живе, його слухали усі: від малого – до великого, від царя – до бідняка. «Покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне», – виголошує Іоан (Мф. 3,2).

«Бо всяке дерево, що не приносить доброго плоду, рубають і кидають в огонь», – продовжує він (Мф. 3,10). «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем» (Мф. 3,11). І люди йдуть і каються, усвідомлюючи і сповідаючи свої гріхи: пиху, гордість, заздрість, дволикість, лінивство, недбальство, підлість та ін. А на знак покаяння приймають хрещення з його рук. Тому святий Іоан і називається: Пророк, Предтеча і Хреститель Господній.

Усі пророки провіщали прихід Месії, а Іоан прямо вказав на Ісуса: «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1,29). Предтеча – бо готував людей до приходу Месії, адже людство потонуло в безодні гріха; віра в Бога, яка би мала оживляти життя, перетворилася в суху формальність. Святкуючи його Різдво, ми сьогодні повинні розважити над тим, що на святого Іоана була покладена велика місія у справі спасіння роду людського, яку він з гідністю виконав.

Кожному з нас при народженні Бог дав Своє покликання: бути лікарем, учителем, священиком, воїном, робітником… Наше завдання – брати приклад зі святого Іоана, щоби з жертовною любов’ю до Бога і ближнього, самозреченням, самовіддачею виконати покладений на нас обов’язок. А заклик до покаяння – він актуальний повсякчас, бо якщо воно щире, то завжди дасть позитивний результат, і Царство Боже, яке наближається, ми відчуємо ще у теперішньому житті. Відчуємо через спокій совісті, гармонію тіла і духу, а бачачи наші зусилля, святий Іоан завжди стане нам до помочі. Амінь.

митр. прот. Василь Іванюк

Настоятель Храму Святої Тройці села Яворів

kolomija.com