сьогодні
15
червня 2021
Проповідь на Фомину неділю.
8 травня 2021
Dubnosobor

 

Ми сьогодні звершуємо пам’ять святого апостола Фоми; про нього згадують як про такого, котрий засумнівався у Воскресінні Христовому. Ми нерідко задаємо собі питання, якою він був людиною, і чому мав сумнів? У Святому Письмі про апостола Фому згадується декілька разів. Перший раз це коли Спаситель покликав його на апостольство. А в іншому місці читаємо: коли Христос каже Своїм ученикам, що Йому потрібно повернутися в Юдею для того, щоб воскресити Свого друга Лазаря, учні стараються Його відмовити, залишитися подалі від небезпечного Єрусалиму; і тільки Фома підтримуючи Христа каже: «Підемо з Ним і умремо з Ним…»Проповідь на Фомину неділю.
Ще до Воскресіння Христового, тоді коли майже всі учні бачили у Христі тільки наставника, апостол Фома був гідний віддати своє життя заради Нього. І ось цей чоловік, котрий з такою відданістю був готовий розділити з Спасителем смерть, сумніваючись запитує інших апостолів. А чи можливо це? «Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, – не ввірую!» Хоча учні йому розповідали, що бачили Христа, але він цьому не може повірити. Чому? До П’ятидесятниці, до того як Дух Святий зійшов на апостолів, вони залишалися такими ж невпевненими у своїй вірі людьми. Щоб прийняти звістку про воскресіння Спасителя, йому потрібна була інша достовірність, ніж просто ликуючі слова Апостолів.

І коли Воскреслий Господь став перед ним, він увірував, бо побачив в Ньому сіяюче полум’я вічного життя. Ісус став перед Своїми учениками не як Вчитель із Назарета, а як воскреслий Господь, в силі і славі Свого воскресіння.

Христос прийшов у світ, щоб взяти гріхи людства і Своєю невинною Кров’ю обмити їх. Але допоки є ще хоча б один грішник на землі Христове тіло залишається тілом розіп’ятого Христа. І побачивши такого Христа, у славі Воскресіння, Фома поклонився Йому і торжественно промовив: «Господь мій і Бог мій».

Переконавши апостола Фому у Своєму Воскресінні, Христос сказав Йому: Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували» Чому ж блаженні такі люди? Тому що якби вони, як Фома, не довіряли Воскресінню Христовому і захотіли б побачити Спасителя фізичними очима, то могли б назавжди залишитися й загинути у невірстві своєму, адже Христос після вознесіння на небо не являється людям чуттєво. Фізичні явлення Господа нашого Ісуса Христа апостолу Павлу, святим мученикам і деяким угодникам є винятковими випадками. Блаженні й тому, що, віруючи у Воскресіння Спасителя і сповідуючи Його своїм Господом на основі Євангелія і апостольських послань, свідчать про те, що вірять у слова Спасителя, не сумніваються в Його Божественності лише тому, що не бачили Його тілесними очима, і ревно бажають спастися через Нього.
Амінь.

митр. прот. Іван Шевчук